Зупинюсь. В Новий рік не згадаю,
Не згадаю салютів, вогнів.
Посиджу в тишині, пошукаю:
Чого Бог в тому році учив.
❄️
Пригадаю минулі години.
Розділю з Богом радість на двох.
Зазирну на сердечні вітрини.
Із Христом поведу діалог.
❄️
Своє серце Йому лиш відкрию,
І нічого не буду таїть.
Привітаю Ісуса, як вмію,
Бо це Він Новий рік нам дарить!
❄️
Не шукатиму гучних компаній,
Не спішитиму там, де бенкет.
Облюбую простеньке зібрання.
А найкраще - із Богом дует!
❄️
В ніч оцю я не буду журитись.
І байдуже, що линуть літа.
Головне в руки Бога вручити
Усі дні, все своє майбуття.
❄️
Буду дякувать Богу за ласку,
За спасіння, за вічне життя.
...Як чудово з Тобою, мій Татку!
Хай навіки я буду Твоя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Статья в газету : Явление Святых: миф или реальность? - Владимир Лотохин Необъяснимость и загадочность подобных явлений не разгадана и по сей день. Поэтому сегодня, в это тяжёлое и непредсказуемое время ко всем таким явлениям, наверное, следует относиться по иному. Гибнут тысячи и тысячи людей, одна трагедия следует за другой, войны, катастрофы, взрывы... Духовная энергия множества людей, как и во все трудные времена, вероятно, стала воздействовать на иконы. Значит, сами иконы говорят нам: «Люди, остановитесь!»
