Так, біль – це він, а не вона…
І річ не в тому, що то – мова…
Ніяких втом, лише умови,
Що не образа - то стіна
На згадку спільний водограй
Лишиш, і знову – до шпаківні,
Та я собі удам все рівно,
Що то був рай,… та що за рай?
Пашіє сонце у очах …
Я так молив, я так молився,
І злив, і сам на себе злився,
Лиш тінь тримаючи в руках.
Я в тебе душу переклав,
Але його! щоразу очі…
Я забуваю, що я хочу,
І хто мене в тобі тримав.
Я б загубився у очах
Твоїх, щоб вічно там лишитись,
Аби щораз промінням литись
До рук, що на твоїх плечах.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Исследуй сам себя - Анна Дмитриева Дорогие Христиане,мы -дети Единого Бога. Осуждая и критикуя друг друга мы осуждаем и критикуем Того,Который искупил нас Ценой своего уничижения, смирив Себя под Слово Своё,будучи верным ради приобретения наших душ. Давайте лучше молиться друг о друге, а не критиковать-это очень опасно. Даже,если кто-то ошибается не понимая Духа Писания, будьте снисходительны. Прошу вас не устраивайте на сайте "Для ТЕБЯ" духовного Майдана, ведь мы -СОЛЬ Земли и от нас многое зависит как в политике,так и в экономике. Подумаем о наших детях!!! Благодарю!
